Ваш надійний партнер та порадник
Написати нам
м. Львів, вул. Свєнціцького, 5, оф. 211

Спадкуваня за законом

Цивільним кодексом передбачено дві процедури успадкування майна померлого: спадкування за заповітом та спадкування у випадку, коли заповіт не був складений, або його було визнано недійсним. В цій статті ми розглянемо другу процедуру, яку зазвичай називають «спадкуванням за законом». Зазначимо, що спадкування за законом можливе і у випадку, коли заповіт є і він діючий, проте всі або частина спадкоємців за заповітом відмовилися від спадщини або були усунуті від спадкування. Проте зараз розглянемо простішу ситуацію.

 Час та місце відкриття спадщини

Перш за все, потрібно визначитись з моментом, коли виникає право на спадщину. Виникнення права тісно пов’язано з поняттям «відкриття спадщини».  Відкриття спадщини -  це факт смерті особи (спадкодавця), майно (спадщина) якої успадковується, внаслідок чого у певної групи осіб (спадкоємців) виникає право на це майно. Смерть спадкодавця для питань спадкування підтверджується відповідним свідоцтвом, яке видають органи РАГС. Свідоцтво видається за заявою будь-кого з родичів померлого, до заяви  додається медична довідка визначеної форми. Заявник має надати документ, що засвідчує його особу, але відсутність такого документу не перешкоджає реєстрації смерті. Заява має бути подана не пізніше трьох днів з дня смерті (який є днем відкриття спадщини) до РАГСу за останнім місцем проживання померлого. Якщо смерть настала в дорозі (в літаку, потязі, на кораблі тощо), то заява може бути подана до найближчого РАГСу. Крім родичів померлого із заявою також можуть звернутися органи опіки та піклування, працівники ЖЕКів,  представники лікарні, де настала смерть, та інші особи.

Окремо слід зупинитися на випадках, коли смерть особи неможливо встановити фізично внаслідок відсутності тіла. В цьому випадку за заявою зацікавлених осіб суд розглядає справу про оголошення особи померлою з винесенням відповідного рішення. Днем смерті буде вважатися день набрання сили рішенням суду. З цього правила є виняток. Якщо особа пропала безвісти за обставин, які загрожували їй смертю (стихійне лихо, техногенна катастрофа, бойові дії тощо), то в цьому разі судом може бути винесено рішення про оголошення особи померлою в певний день.

 ! Зверніть увагу на те, що спадкоємці оголошеного померлим протягом п’яти років з наступного дня за тим, коли вони зареєстрували право на спадщину на нерухоме майно, не мають право відчужувати це нерухоме майно. При видачі свідоцтва про право власності на таке майно нотаріусом одночасно накладається заборона. Це зроблено з метою захисту прав особи, оголошеною померлою, у випадку її з’явлення.

 Щодо місця відкриття спадщини, то ним вважається останнє відоме місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, то таким місцем вважається місце знаходження його нерухомого майна, за відсутності - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

 Хто такі спадкоємці. Черги спадкоємців

 Спадкоємцями за законом можуть бути люди, які були живими на час відкриття спадщини, а також ті, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. На відміну від спадкоємців за законом, спадкоємцями за заповітом можуть бути і юридичні особи.

 Всі спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг. Черги – це такі групи родичів померлого, кожна з яких успадковує спадщину, якщо всі представники попередньої відсутні, або відмовилися від спадщини.


 Хто входить до кожної з черг:

  • діти,у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, батьки, другий з подружжя;
  • рідні брати та сестри, його баба та дід;
  • рідні дядько та тітка спадкодавця;
  • особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
  • інші родичі спадкодавця.

  Важливим чинником при визначенні черговості спадкування є право представлення. Воно означає, що у разі відсутності живих представників черги спадкування до спадкування закликаються їх діти (за винятком баби, діда померлого). Наприклад, якщо до відкриття спадщини померли діти спадкодавця, але живі онуки, то до спадкування будуть закликані саме вони на правах спадкоємців першої черги, а не спадкоємці другої черги. Що стосується баби чи діда покійного, то у випадку їх смерті до спадкування закликаються їхні батьки (що є зрозумілим з огляду на те, що дід і баба – спадкоємці другої черги, отже, батьків померлого або нема, або вони відмовилися від спадщини тощо). До сестер, братів спадкодавця застосовується загальне правило – замість них наслідують племінники спадкодавця, тобто їх діти.

Всі спадкоємці за законом наслідують спадщину в рівних частинах. Діти спадкоємців, закликані до спадкування за правом представлення,  успадковують частину майна, яка б належала одному з їх батьків, порівну між собою. Проте спадкоємці можуть домовитися між собою про конкретний розмір часток кожного з них. Ця домовленість може бути усною стосовно рухомого майна, але має бути письмовою щодо нерухомості та транспортних засобів у складі спадщини. Також така письмова угода має бути нотаріально засвідчена.

 Прийняття спадщини

 Для прийняття спадщини спадкоємець подає відповідну заяву до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в сільських населених пунктах, де нотаріуси відсутні – до уповноваженої особи органу місцевого самоврядування. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її незалежно від подання заяви, якщо тільки він не відмовиться від спадщини.

Строк для подання заяви про прийняття спадщини або про відмову від неї – 6 місяців з дня відкриття спадщини. Заява про відмову від спадщини подається за правилами заяви про прийняття. Прийняття спадщини і відмова від неї не допускають ніяких умов і застережень з боку спадкоємців.Відмова від спадщини може бути здійснена як без зазначення спадкоємця, на чию користь відмовляється особа, так і з зазначенням такого спадкоємця, при чому така відмова можлива без врахування черговості спадкування. Частка спадщини, яка мала б належати тому, хто відмовився від спадщини не на чиюсь користь, розподіляється між іншими спадкоємцями однієї з ним черги в рівних частинах.

Якщо спадкоємець не подасть у встановлений строк заяву про прийняття спадщини, він вважатиметься таким, що не прийняв її. Продовження строків для прийняття спадщини можливе за рішенням суду на підставі позову такого спадкоємця. Також інші спадкоємці, що прийняли спадщину, можуть надати письмовий дозвіл на прийняття спадщини таким спадкоємцем.

 Ми торкнулися лише дуже незначної частини питань, пов’язаних з веденням спадкових справ.  За більш детальними роз’ясненнями стосовно спадкування та за вирішенням різноманітних проблем з цього приводу Ви можете звернутися до наших адвокатів по спадщині у Львові.

 

profesional

Професіоналізм

Ми докладаємо максимум зусиль, щоб кожний наш Клієнт отримав позитивний результат від співпраці з нами.

dosvid

Досвід

В нашій команді працюють кваліфіковані адвокати з багаторічним досвідом роботи, які зарекомендували себе як професіонали своєї справи.

result

Об’єктивність

Ми не даємо порожніх обіцянок, ми реально оцінюємо ситуацію і обираємо найоптимальніший шлях для вирішення Вашої проблеми.

confidence

Конфіденційність

Ми забезпечимо максимальну конфіденційність та нерозголошення інформації, отриманої від кожного Клієнта. Ви можете нам довіряти!