Ми вже неодноразово наголошували на важливості оформлення трудових відносин з працівником та величезних штрафах, які передбачені за порушення законодавства про працю. Як на сайті Держпраці, так і на сайтах головних управлінь у областях можна побачити численні випадки накладення інспекторами праці штрафів за порушення трудового законодавства.
Для прикладу, за інформацією Держпраці, за використання праці п’ятьох неоформлених вантажників роботодавцю доведеться заплатити штраф понад півмільйона гривень; за трьох нелегально працевлаштованих офіціантів у ресторані роботодавець тепер повинен сплатити понад триста тисяч гривень, і таких випадків є чимало.
Проте виникає питання: чи доцільно запроваджувати такі величезні розміри штрафів, чи кожен роботодавець зможе виплатити такі суми, зважаючи на те, що доходи від здійснення діяльності у кожного роботодавця різні і не завжди можуть бути настільки високими, щоб сплатити штрафи у повному обсязі.
Саме тому комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розробив законопроект з метою врегулювання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю, яким суттєво знижено розміри штрафів, а відповідальність за певні правопорушення взагалі скасовано.
Так, у зазначеному законопроекті пропонується запровадити відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин у межах санкцій, передбачених КУпАП, а саме від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 5100 грн. Аналогічна відповідальність встановлена і за недопущення інспектора до проведення перевірки та створення перешкод у її проведенні.
За порушення строків виплати зарплати понад один місяць або виплату не в повному обсязі пропонується встановити відповідальність у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день погашення такої заборгованості, яка нараховується на суму такої заборгaованості.
У розмірі однієї мінімальної заробітної плати автори законопроекту передбачають відповідальність за недотримання:
- мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
- встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
А щодо відповідальності за інші порушення трудового законодавства, то їх пропонується вилучити.