Ваш надійний партнер та порадник
Написати нам
м. Львів, вул. Свєнціцького, 5, оф. 211

Первинні документи, підписані неуповноваженою особою, не дають право на податковий кредит


Верховний Суд України дійшов правового висновку щодо безпідставності  повернення податкового кредиту за первинними документами, які були підписані не уповноваженою особою.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України (надалі - ПК) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні бути  складені під  час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та  впорядкування оброблення даних на підставі первинних  документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних  носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та  обсяг  господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Згідно з підпунктом «а» пункту 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи–продавця або податкова адреса фізичної особи– продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 ПК).

На виконання вказаної норми ПК Міністерство фінансів України наказом від      1 листопада 2011 року № 1379 затвердило форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної  (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071; був чинним на час заповнення податкових накладних у спірних відносинах; далі – Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник  податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер  платника ПДВ.

Податкова накладна  вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку – продавця.

Отже, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

profesional

Професіоналізм

Ми докладаємо максимум зусиль, щоб кожний наш Клієнт отримав позитивний результат від співпраці з нами.

dosvid

Досвід

В нашій команді працюють кваліфіковані адвокати з багаторічним досвідом роботи, які зарекомендували себе як професіонали своєї справи.

result

Об’єктивність

Ми не даємо порожніх обіцянок, ми реально оцінюємо ситуацію і обираємо найоптимальніший шлях для вирішення Вашої проблеми.

confidence

Конфіденційність

Ми забезпечимо максимальну конфіденційність та нерозголошення інформації, отриманої від кожного Клієнта. Ви можете нам довіряти!