Ваш надійний партнер та порадник
Написати нам
м. Львів, вул. Свєнціцького, 5, оф. 211

Як виписати особу з квартири, яка там не проживає. Практичні рекомендації


 

Серед судових справ, пов’язаних з користуванням житлом, значну частину складають такі, в яких вирішується питання про виселення особи, яка тривалий час не проживала у квартирі.  У цій статті ми розглянемо основні проблемні моменти, з якими доводиться мати справу власникам житла.

 

Згідно діючого законодавства зняття з реєстрації особи можливе за таких умов:

1)  за бажанням особи, яка зареєстрована у житлі, шляхом подачі заяви власноручно або через свого представника до компетентного органу, що здійснює реєстрацію;

2)   за наявністю рішення суду;

3)   у разі смерті особи, що була зареєстрована у житлі;

4)  при наявності інших документів, які беззаперечно свідчать про припинення в особи підстав для користування житлом чи легального перебування на території України.  

Як приклад до цих підстав можна віднести: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання для іноземця або її скасування; завершення навчання у випадку, якщо особа була зареєстрована у гуртожитку навчального закладу; продаж квартири третім особам тощо.

 

Що робити власнику житла, якщо є труднощі зі зняттям особи з реєстрації?

Які причини спонукають звертатися до суду з вимогою визнання особи такою, що втратила право проживати в житловому приміщенні? Вони різноманітні, але можна виділити головну: становище, коли особа, яка фактично не проживає в приміщенні, але документально це не фіксується, створює проблеми власнику житла. Зокрема оплата за комунальні послуги, при відсутності встановлених лічильників, прямо залежить від кількості зареєстрованих у квартирі осіб. Відтак, власнику доводиться оплачувати вартість комунальних послуг за осіб, які фактично не проживають разом з ним.

У випадках, коли питання зі зняттям особи з реєстрації не вдається вирішити мирним шляхом, необхідно звертатися з позовом до суду.

 

! Перш за все слід зазначити, що існує різниця у регулюванні питання втрати права проживання в приміщенні залежно від того, хто є власником житла.

У випадку, якщо квартира відноситься до державного і комунального житлового фонду, керуватися слід нормами Житлового кодексу України. Якщо йде мова про житло, яке перебуває у приватній власності, в такій ситуації питання регулюється цивільним законодавством. Розглянемо кожну ситуацію окремо.

 

1.Квартира державного чи комунального житлового фонду

Позбавленим права користування житлом можуть бути наймач, члени сім’ї наймача, інші особи, які проживають з ним. За загальним правилом  особа може бути виселена по спливу більше шести місяців відсутності за місцем проживання.

У визначених законом випадках особа зберігає право користування житлом понад шість місяців відсутності за місцем проживання. Якщо наймача або члена його сім’ї буде призвано на строкову військову службу, чи направлено на альтернативну службу, чи особу, яка є офіцером запасу, призвуть до війська на строк до трьох років – за ними зберігається право користування житлом протягом всього строку служби. Що стосується осіб, які служать за контрактом, а також прапорщиків, мічманів, то за ними таке право зберігається протягом перших п’яти років служби. 

Якщо тимчасовий виїзд з місця проживання зумовлений направленням на роботу в іншу місцевість, за кордон, чи в зв’язку з навчанням (в тому числі в аспірантурі /докторантурі), право користування житлом зберігається протягом всього строку роботи, навчання.

Якщо особа, яка виїздить,  робить це з метою виконання обов’язків опікуна/піклувальника, то право користування житлом зберігається протягом всього строку виконання цих обов’язків.

Якщо особа перебуває на лікуванні в лікувально-профілактичному заході, право користування зберігається на весь час лікування.

Також право користування зберігається протягом всього часу перебування в будинках-інтернатах.

 

 2. Квартира, що перебуває у приватній власності

Враховуючи що частка квартир, які перебувають у державній чи комунальній власності на сьогоднішній день є незначною, пропонуємо більш детально розглянути питання щодо визнання особи такою, що втратила право користування та/або виселення із приватного житла.

! Так, визначальним для визначення підстави звернення до суду є встановлення того, чи відноситься особа, відносно якої порушується питання про втрату права користування, до членів сім’ї позивача чи ні.

За загальним правилом, за особою – членом сім’ї власника зберігається право користування житлом протягом одного року. У випадку, якщо особа понад рік не проживає у квартирі, її можливо за рішенням суду визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням. На власника покладається обов’язок доведення відсутності особи за місцем реєстрації понад встановлені строки. При цьому необхідно пам’ятати, що відповідач в даній ситуації може звернутися із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення. Як показує практика поширеною підставою для подачі такого позову є обставина, що свідчить про те, що власник житла самовільно змінив замки або іншим способом вчиняв дії, що унеможливлювали користування вказаним приміщенням та доступ до нього. В такому разі, якщо судом буде встановлено факт  непроживання відповідача, викликаний протиправною поведінкою позивача, що полягала у свідомому створенні перешкод у користуванні квартирою відповідачу, за таких обставин визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не вдасться.

Найочікуванішим розвитком цієї ситуації буде задоволення зустрічного позову відповідача та покладення на власника житла обов’язку  усунути перешкоди та вселити таку особу. Важливе значення у тому, як розв’яжеться спір, має фаховість та досвід адвоката, який представлятиме ту чи іншу сторону.

Інша ситуація виникає у разі, коли особа не є членом сім’ї власника. В такому випадку власник житла має право звернутися до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні правом власності. При цьому не має значення строк, протягом якого особа не проживала у даному приміщенні. Таке питання може бути порушено навіть за умови, коли особи проживає у приміщенні на день звернення до суду. Визначальне значення при цьому матиме встановлення факту, що особа не є членом сім’ї власника. Класичним прикладом такої ситуації є  виселення колишнього чоловіка (дружини) власника квартири.

 

Оскільки спори про виселення є складною категорією справ, де успіх залежатиме від правильно обраного способу захисту, підстави звернення до суду, збору та подачі належних та допустимих доказів, варто заручитися допомогою кваліфікованих адвокатів.

Адвокати АО «Галлекс» завжди готові проконсультувати та надати Вам високоякісну правову допомогу, обрати найефективніший спосіб захисту та відстояти Ваші інтереси у суді.

profesional

Професіоналізм

Ми докладаємо максимум зусиль, щоб кожний наш Клієнт отримав позитивний результат від співпраці з нами.

dosvid

Досвід

В нашій команді працюють кваліфіковані адвокати з багаторічним досвідом роботи, які зарекомендували себе як професіонали своєї справи.

result

Об’єктивність

Ми не даємо порожніх обіцянок, ми реально оцінюємо ситуацію і обираємо найоптимальніший шлях для вирішення Вашої проблеми.

confidence

Конфіденційність

Ми забезпечимо максимальну конфіденційність та нерозголошення інформації, отриманої від кожного Клієнта. Ви можете нам довіряти!